Природа – це наш дім. Не секрет, що з 1992 року територія України оголошена зоною екологічної кризи. Повітря забруднене. Щодня ми дихаємо смогом, двоокисом сірки, випарами кислотних дощів та іншими токсичними газами. Гостра екологічна проблема нашої держави – сміття. З року в рік Україна все більше «обростає» смітниками, які покривають територію і нашого міста.

   На смітники перетворили ми, мешканці Заліщик, береги річки Дністер, парки, ліси, вулиці рідного міста і, навіть, подвір’я біля власних осель. Та найсумніше в тому, що все це «багатство» ми передамо нашим нащадкам, якщо врахувати, що пластикова пляшка залишиться сміттям на 300 років. Бог створив людину для того, щоб вона жила в гармонії з природою. То чому ж ми нищимо її: залишаємо смітники, порожні пляшки на берегах річок, на галявинах у лісах, просто кидаємо обгортки від цукерок, печива будь-де, ламаємо гілля дерев, топчемо квіти?.. Хіба ми не хочемо, щоб наші внуки, правнуки могли побачити красу лісів, рік, морів?! Щоб вони могли пити чисту воду, харчуватися екологічно чистими продуктами, безпечно відпочивати біля озер та річок, любуватися красою лісу. Люди! Може настав час зупинитися й подумати: а що далі???

   Якщо ми знищимо все, що навколо нас, то що тоді залишиться? Порожнеча?..  Хіба ми хочемо чогось неможливого, нереального? А ви хіба не прагнете того ж для своїх дітей?

  Ми, учні гімназії, закликаємо всіх жителів міста включитися в екологічний проект «Чисте подвір’я – чиста вулиця – чисте місто». І пропонуємо підтримувати чистоту і порядок на вулицях, удосконалюючи благоустрій наших шкільних подвір’їв, дворових територій власних будинків, тим самим покращуючи вигляд всього міста і зберігаючи екологію України. Чисте місто – це запорука нашого майбутнього!

 Члени гімназійного парламенту

ПОКЛИКАННЯ - ДИРЕКТОР

   Коли б не зустрів цю людину, завжди можеш сподіватися на моральну підтримку та взаєморозуміння. З ним цікаво спілкуватися з будь-якого приводу. Він вислухає і дасть пораду. Такий вже він є. І завжди таким був.

Пантелеймона Хомишина пам’ятають у Винятинцях, де він розпочинав свою педагогічну діяльність, і у Лисичниках, де за час його керівництва учні школи стали переможцями Всесоюзної виставки досягнень народного господарства. Директором з великої літери називали його вихованці та працівники спеціального дитячого будинку в Заліщиках, що після реорганізації дістав назву «Школа-інтернат». Навчальний заклад став базовим у Тернопільській області з розвитку професійних трудових навичок вихованців. Тому, мабуть, і довірили йому беззмінно керувати інтернатом майже 40 літ.

   І керував би ще, якби не вирішив втілити в життя ще одне добре діло – створити у Заліщиках навчальний заклад нового типу. Тож 1995 року відчинила свої двері гімназія для здібних і обдарованих дітей міста і району. Згуртований колектив та вміле керівництво Пантелеймона Григоровича відразу вивели заклад у число лідерів-шкіл області. У гімназії створено зразковий дитячий ансамбль пісні і танцю «Первоцвіт», який донині радує співом і запальними танцями не лише жителів міста й області, а й з успіхом виступає в Польщі та Німеччині.

   «Відмінник народної освіти», «Заслужений вчитель України», справжній українець-патріот Пантелеймон Григорович Комишин сьогодні на заслуженому відпочинку. Та досить часто його можна побачити в гімназії, куди приходить з добрим словом та корисною порадою. І немає в школі такого свята, на яке б не запросили вихованці та колектив свого першого директора, учителя, наставника й порадника.

З часопису «Подоляни захід»,

ч.5, листопад 2011року