Нестримні порухи душі

 Вербова гілка стукає в вікно,

                                 Прихід весни – це зажди так чудово,

                                 Буяння трав і небо кольорове,

                                 І благодать, як Боже ремесло!

Чарівний, квітучий світ навколо нас, наповнений звуками, які переповнюють довкілля, линуть, неначе від самого серця. І будь-які порухи природи чарують наші душі, роблять цей світ казковим і неповторним!

   Весна приносить не тільки довгоочікуване тепло, вона несе радість і надію, пробуджує в душах людей щирі та ніжні почуття. Настає вона не тільки в природі, а й у серцях тих, хто здатен відчувати та спроможний милуватися навколишньою красою, яка, і справді, може залишити байдужими тільки кам’яні серця.

   Не залишилися байдужими до краси рідної природи заліщани, які прийшли 18 березня в будинок народної творчості на ліричний вечір «Нестримні порухи душі», який презентували жителям міста педагогічний та учнівський колективи гімназії.

   Фойє будинку народної творчості прикрашала виставка учнівських робіт, яку підготували вчителі Вікирчак О.К., Скоропадська Н.А. та Брусяк С.В. Це вироби зі шкіри Купчак Ірини (5-Б), з бісеру Андрійчук Христини (5-А), Кузь Лідії (4-Б), з глини Квач Анастасії (1-Б), з солоного тіста Чимбур Евеліни                    (2-Б), з фанери Ковальського Ярослава (2-Б), Кравчука Юрія (5-А), Братасюка Дениса (5-А), малюнки Чимбур Евеліни (2-Б), Романко Марії       (5-Б), Андрійчук Христини (5-А), малюнки на склі Гірник Надії (1-Б), Купчак Ірини (5-Б), Калакайла Михайла (5-А), вишивки Купчак Ірини (5-Б). Не менш цікавими й захоплюючими були фотовиставки Бабій Ірини (6-А), Купер Юлії (5-А) та Ганчука Юрія (7-А).

   Святковий вечір розпочався демонстрацією фільму про сьогодення гімназії, який підготували Ярослав Рибак, керівнику студії «Думка+», та наш батько  Караїм І.В.

   Ніжною мелодією вальсу, у якому кружляли пори року, розпочався ліричний вечір. Поезію Тараса Середюка, молодого поета Заліщанщини, учителя гімназії, читали О.Д.Войчишин, З.М.Копичинська, Н.М.Підгребя, В.Г.Дяків.

   Ведучі свята Гнатишин Марта, Стах Ірина, Якимчук Максим та Баб’юк Андрій запрошували відчути душею чарівність кожної пори року, читаючи поезії Василя Симоненка та Ліни Костенко.

   Зимовий цикл концертної програми розпочав дитячий зразковий ансамбль пісні і танцю «Первоцвіт» вокально-хореографічною композицією «Зимові забави» (хореографія Лариси Дмитерко, вокал Зої Шмиглик, концертмейстер Олег Мартинчук). У виконанні вокальної групи ансамблю (керівник Зоя Шмиглик), переможця обласного конкурсу патріотичної пісні, володаря Гран-прі, прозвучала молитва «Божа дитина» (акомпанемент Світлани Юрків).

   Зимові картинки змінилися весняним пробудженням природи, яке передалося в безсмертних образах Мавки та Лукаша Лесі Українки (Мавка – Наталія Пацарина, Лукаш – Тарас Середюк, лісовик – Назарій Миронюк      (5-А). Величним акордом коханню звучали з уст хлопців-ведучих слова Василя Симоненка «Вона прийшла непрохана й неждана,

                                 І я її зустріти не зумів…»

та пісня «Котики вербові» у виконанні ансамблю вчителів (керівник Зоя Шмиглик). Справжнє чарівне дійство пробудження природи показав ансамбль сопілкарів у композиції «Танець маленьких каченяток» (керівник Надія Шмиглик,  аранжування Олега Мартинчука). Соло виконували Владислав Долинчук, Софія Миронюк та Тетянка Пацарина. Танцювальні композиції «Вибиванка» та «Воротар» завдавали справжнього весняного настрою присутнім, а голоси Ірини Стасюк, Анастасії Лобур, Наталії Завінської, Анни Шейко, Христини Чельняк зворушили душі присутніх приємними спогадами, теплими хвилинами радості.

    Посміхнулося квітами, заіскрилося радістю яскраве літо у композиції «На Купала нічка мала», солісти Роксолана та Андріана Миронюки. Танцювальну композицію «Весела Варварка» виконала молодша група ансамблю «Первоцвіт».               

   Гармонію осінніх дисонансів передали присутнім Софія Шмиглик, у виконанні якої прозвучала серенада «Празькі спогади» Вільяма Флейшганса (концертмейстер Леся Гринчишин) та солісти танцювальної групи ансамблю «Первоцвіт» Ірина Безушко і Назарій Костинюк.                   

                                 Усі тони і півтони довкілля

                                 На струнах душ зіграли свій ноктюрн,

                                 І під гучний прорив небесних сурм

                                 Радіють люди, рідне Тернопілля.

   Концертна програма педагогічного та учнівського колективів гімназії вкотре зачарувала глядачів, вдячністю яких стали теплі оплески, схвальні відгуки та радісні обличчя дітвори. Дирекція Заліщицької гімназії виносить щиру вдячність усім батькам юних артистів, фотокореспондентам, працівникам РБНТ, відділу культури за допомогу в організації концерту.

Зоряна Копичинська,

заступник директора гімназії з виховної роботи  

Школа скликає друзів

              Одинадцять років… Не так вже й багато,

                     Але скільки було пережито подій.

                     Нас сьогодні усіх об’єднало це свято,

                     Свято спогадів щирих та юнацьких надій.

   Незабутні враження і приємні спогади подарувала вчителям, учням та випускникам гімназії щорічна зустріч випускників, яка відбулася в Заліщицькій державній гімназії.

   Голубими птахами злітали у святково прикрашеному залі задушевні, щирі слова, турбуючи спокій, маревне мерехтіння спогадів, що бентежили             думку, чарували серце.

   Директор гімназії Войчишин О.Д., вітаючи випускників 2001–2002 та    2006–2007 навчального років, які 10 і 5 років тому вийшли зі стін нашого закладу, зауважила, що як не розійшлися б їхні стежки–дороги, та сьогодні вони злилися в одну, єдину, яка повернула їх у дитячо-юнацькі роки, привівши до храму науки, до рідної школи.

   Ведучі свята, Ірина Стах, Ірина Безушко, Назар Костинюк та Максим Якимчук, намагалися зупинити час та повернути його назад, у ті найщасливіші роки, коли світ переливався для наших випускників кольорами веселки, пробуджуючи в кожному серці надії. Свої пісні дарували присутнім Наталя Завінська та Анна Шейко. Вітав гостей свята перший директор гімназії, Заслужений вчитель України Хомишин П.Г.

   У кожного випускника з’явилося бажання пройтися шкільним коридором, посидіти за своєю партою, зустрітися в рідному класі, привітатися з до болю знайомими людьми – своїми вчителями, сказати слово подяки рідній школі і ще раз відчути себе дітьми. Зі словом-вдячністю від випускників              2001–2002 н. р. виступила Наталя Махлинець та Тетяна Рихальська, випускниця 2006–2007 н. р..

                  Учителю! Твій добрий зір в моїй уяві лине…

                  Чи сніг летить, чи квітне теплий май –

                  Ти вчив любити подвиги людини,

                  Красу труда й безсмертний рідний край.

   До глибини душі вразили присутніх слова класних керівників Коцебейчук Галини Володимирівни та Юзьвак Наталії Ярославівни, які запросили у спогади і наших випускників. А якою була дорога кожного з присутніх до високого звання «випускник гімназії», пригадали всі разом, переглядаючи фільм про роки навчання в рідній альма-матері.

   Життя, наче потяг, у якому є зупинка під назвою “Школа”. А потім у кожного свій маршрут, свої життєві далі і зупинки, свої пасажири, свої болі й тривоги, радощі й успіхи. Але в нас усіх була спільна зупинка. І хоча немає станції, де приймають у минуле поїзди, та на зупинці під назвою “Школа” завжди вам раді, шановні випускники. Пам’ятайте, школа збирає друзів на все життя, які допоможуть у біді, підтримають на стрімких життєвих віражах, дадуть мудру пораду і  підставлять міцне плече.  

На світі безліч тягнеться доріг:

          Одні – як мудрість, інші – в терен-цвіті.

          А поміж них крізь промені проліг

          До школи шлях, що найкоротший в світі.

Зоряна Копичинська,

заступник директора з виховної роботи гімназії