ГІМНАЗІЇ - 20!

  Повернімося до того незабутнього дня 1 вересня 1995 року.  У тихому, затишному куточку, оточена ще зовсім юними, тендітними деревцями, свої двері гостинно відчинила відроджена гімназія.

      І потекли дзвінким, веселим потоком до тебе вони, твої перші учні. Ті, кого покликав той малиновий дзвін… Ті, батьки яких повірили, що відкрилася школа, де навчатимуть добре кожного учня. Де справедливо оцінять і навчать творчо мислити. Де буде співпраця вчителя і учня на засадах взаємної довіри, поваги і розуміння. Де допоможуть повірити в себе і підготують до майбутнього.

     Де існує повага до учня, що важливіша від результатів навчання, де можна людиною бути і людиною стати. Де є дружня сім’я, з якою проводиш більшу частину дня.

      Усе це – Заліщицька гімназія!

      І ось – на фоні перших брунатних шкільних форм, - море жоржинового цвіту, перлини усмішок, дзвінкоголосий сміх у поєднанні зі статечністю – гім-на-зис-ти! Хвилюючий день для дітей та батьків, які вперше прийшли на подвір’я нової школи, перед якими лежало таємниче і водночас прекрасне майбутнє.

      Сьогодні – це вже історія. 

         Пройшло два десятиліття… А ти, школо, така ж рідна і близька, така ж бажана, бо ти – альма-матер, ти – дороговказ!.. Сьогодні твої коридори ніби ширші, а класи – світліші. 

             Одне тільки тут залишилося таким, як і майже 20 років тому:  дружний, працьовитий і творчо мислячий колектив учителів, батьків і учнів. Це – сім’я, у якої і радощі, і невдачі – навпіл. 

        Це колектив-шукач, який прагне до всього нового, прогресивного. Це уроки й свята, олімпіади й конкурси, це вечори й екскурсії, мандрівки, походи й дослідження, це зустрічі з цікавими людьми… 

             Починали гімназійне відродження на чолі з директором Хомишиним П.Г. 8 педагогів: заступники – Серединська Євгенія Федорівнавна та Попіль Галина Іванівна, вчителі: Бежук Марія Мар’янівна, Дорощук Ольга Афанасіївна, Лазарчук Лідія Павлівна, Чубарай Тетяна Панасівна, Войчишин Олександра Дмитрівна, Коцебейчук Галина Володимирівна, Вікирчак Олександр Костянтинович, Осадчук Костянтин Прокопович, та психолог Гарвасюк Ірина Іннадіївна, які навчали та виховували перших 50 гімназистів. 

           Несправедливо було б не згадати добрим словом усіх, хто в різні часи пов’язав свій життєвий шлях з гімназією.  Низький уклін вам дорогі наші учителі: Бабченко Ольга Миколаївна, Білів Степан Іванович, Брусяк Володимир Мефтодійович, Василенко Олександра Михайлівна, Вікирчак Олександр Костянтинович, Гев’юк Ольга Григорівна, Гоцуляк Володимир Сергійович, Гловацька Наталія Мирославівна, Гнатюк Любов Михайлівна, Зима Лариса Іванівна, Ігнатюк Іван Арсентійович, Капляр Мирослава Михайлівна, Книш Ігор Ярославович, Кулачковська Ольга Михайлівна, Купчак Степан Іванович, Ливаки Любов Юріївна та Михайло Іванович, Мамалига Ольга Владиславівна, Матвієк Ольга Ярославівна, Мельник Надія Петрівна, Осадчук Кость Прокопович, Пелих Василь Іванович, Рекуш Антон Адамович, Руснаки Петро Іванович та Світлана Григорівна, Серединський Анатолій Володимирович, Скрипник Неоніла Володимирівна, Соколовська Галина Ярославівна, Стадник Петро Дмитрович, Стрельбіцька Ніна Петрівна, Токарчук Василь Іванович, Черничук Марія Миколаївна, Чубарай Тетяна Панасівна, Шевчук Наталія Богданівна, Шмельова Марія Іванівна, Шмиглик Надія Іванівна, Штих Наталія Іванівна, Щупачинський Роман Володимирович, Юрчишин Іван Васильович.

             Повертаючись до своїх витоків, ми не можемо не згадати тих, хто не дожив до цього дня, чия праця, знання, та творчість завжди залишаться у наших

серцях. Це - Лідія Павлівна Лазарчук, Антон Федорович Конько, Михайло Петрович Сваричевський. 

            Рідна школо, нехай тече голубим безмежжям щастя твоїх вихованців, хай врожайною буде твоя педагогічна нива, хай високо в небі, обійнявшись із сонцем, пливе веселкою доля твоєї великої, дружної сім’ї.