“Aндрію, Андрію, я на тебе льон сію”…

         Свята народознавчого характеру-не рідкість у Заліщицькій гімназії. Учні пам’ятають “Вишиванку –фест”,”Український рушник”,“Заплету косу”,“У тієї Катерини”,конкурс на краще виконання колядок і щедрівок та ін.                                      Цьогоріч учні 6(10)Б класу, на чолі з наставником О. А. Середюк підготували і провели андріївські вечорниці, щоб відтворити забави молоді, в яких поєднались і ворожіння як елементи язичницької культури, і підготовка  для різдвяних свят як складова християнської релігії. Батьки допомогли учням у випіканні пиріжків,смаженні пампушок, якими пригощали гостей. Смачним був і узвар, і, звичайно, вареники. На святі усіх почастували: учителів, батьків, учнів. Цікавими було виконання учасниками народних пісень ( а наш клас дуже співучий), андріївських ігор, ворожінь. Крім цього, учні класу представили своєрідну картину-вікторину на відгадування назв побутових предметів, які з допомогою батьків віднайшли в нашому районі. Це і пікну діжу, і верету,  і ціп,і чесало, і ритуальні горщики, і гарчик, і рогач, і давні макітри, випалені гончарами  з  чорної глини та ін. Глядачі  “вигравали”  пампушки, якщо вгадували назви.

          P.S  У наш час теж святкують Андрія, але дуже однобічно: парубки знімають хвіртки в тому обійсті,  де живе дівчина, а хотілось би, щоб окультурили це свято, звернулись до давніх традицій, коли в цей день формувались вертепи, гуртки колядників і т. д. Ось тому такі свята в шкільному  колективі  треба проводити,щоб святкування не закінчувалося тільки збитками…